Київська “Юрта незламності” додала тріщину у Казахсько-Російських відносинах
Переклад статті "Coffee or Die Magazine" (США)
КИЇВ, Україна — Іван Перон, Регіна Шерман і Тетяна Прохур побачили незвичайне видовище, коли вони гуляли київським парком Шевченка в п’ятницю, 13 січня. Поруч із високою ялинкою стояла традиційна казахська юрта, круглий намет, який використовували кочівники на середньоазіатських степах.
Утрьох, усім за 60 років, підійшли до відчинених дверей юрти, з цікавістю зазирнули всередину й побачили круглий простір, ретельно прикрашений казахськими візерунками та елементами казахської культури. Наче спиці на колесі, низка дерев’яних балок підтримувала куполоподібну стелю. Вишиті килими перетинали порожнечу над головою.
Все більше перехожих збиралися біля входу в юрту, щоб зазирнути всередину. Підійшла і пара зацікавлених поліцейських, а народний депутат Сергій Нагорняк відповідав на запитання присутніх, про цю «юрту незламності».
Нагорняк, який очолює групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Казахстаном, пояснив, що з суботи, 14 січня, це тентове приміщення буде доступним для будь-якого громадянина, який може прийти та отримати тепло та електроенергію від генераторів, гарячу їжу, чай, і каву, а також доступ до Інтернету Starlink.
«Це місце, де можна зарядити телефон, зігрітися, випити гарячого чаю та провести час. Це місце є доказом того, що Казахстан наш друг і що вони нас підтримують»
Сказав Нагорняк журналу Coffee or Die під час інтерв’ю в юрті у парку Шевченка
За ініціативою Нагорняка казахстанський бізнесмен Даулет Нуржанов оплатив юрти та їх транспортування в Україну, пише Forbes Ukraine. Повідомляється, що кожна юрта коштує близько 25 000 доларів і може вмістити щонайменше 30 осіб одночасно. Першу таку юрту нещодавно відкрили в київському передмісті Бучі, планується ще у містах Харків, Одеса та Львів.
«Я звернувся до одного бізнесу в Казахстані, вони заплатили за юрти і перевезли їх з Казахстану в Україну»
Сказав Нагорняк
Російські ракети та удари безпілотників неодноразово завдавали ударів по енергомережі України, спричиняючи часті відключення електроенергії та припинення доступу до опалення та прісної води по всій країні. Стоячи біля вигравіруваних дерев’яних дверей юрти парку Шевченка, Шерман сказала, що міжнародні проекти допомоги, мають значну роль для підняття морального духу українців, оскільки вони стикаються з важкою зимою безжальних російських ударів, а також з похмурою реальністю ще одного року війни.
«Ми маємо підтримку з усього світу. Ми тримаємося. Якби ми не мали цієї підтримки, було б надзвичайно важко. Ми надзвичайно вдячні”
– Сказала Шерман
«Ми хочемо бути частиною Європи і Заходу. Ми хочемо бути в цивілізованому світі»
– сказав Перон, який також стояв біля дверей юрти, в інтерв’ю Coffee or Die.
«Ми хочемо, щоб у нашій країні була демократія і жити за демократичними правилами. Ми поділяємо європейські цінності, світові цінності, які є гуманними та демократичними, а не цінності мудаків, які Росія намагається нам нав’язати».
Коли справа доходить до морального стану українців, атаки Росії на цивільну інфраструктуру цієї зими мали зворотний ефект. Нещодавні опитування показали, що українці залишаються впевненими, що їхня країна переможе.
«Нам неймовірно страшно під час кожного нападу, але ми тримаємось і йдемо до роботи. Якщо напад, ми йдемо в укриття, але завжди повертаємося до роботи. Ми повинні підтримувати нашу країну»
– Сказала Прохур
Вона додала:
«Ми всі учасники цієї битви та опору. Морально ми не можемо залишити свою країну. Важко, страшно, але ми продовжуємо працювати, бо вважаємо, що можемо зробити свій внесок у нашу перемогу і перемогти агресора»
Зима на повну силу та температура стабільно нижче нуля, офіційні особи по всій Україні створили сотні пунктів незламності, де цивільні люди можуть зігрітися, зарядити гаджети, мати доступ до Інтернету, мобільний зв’язок, а також теплу їжу та напої. МВС України на своєму сайті охарактеризувало кожен пункт незламності як «острівець безпеки, стабільності, тепла та єдності у разі аварійного відключення електроенергії на понад 24 години».
«Ці локації безпеки та гуманітарного притулку працюватимуть цілодобово та безкоштовно»
Повідомляло міністерство в листопаді
Реакція Росії на проект “Юрта незламносіт”
Росія не відмовилася від своєї стратегічної ударної кампанії, і юрти незламності України викликали гнів Москви. 10 січня речниця російського МЗС Марія Захарова підштовхнула уряд Казахстану відмовитися від будь-якої офіційної підтримки проекту.
«Щоб уникнути подальшого розкручування цієї теми з метою нанесення шкоди російсько-казахстанському стратегічному партнерству і альянсу, дуже бажаним є офіційний коментар наших друзів, який би поклав край цим спекуляціям», — сказала Захарова, звертаючись до повідомлень про те, що Уряд Казахстану підтримав юрту в Бучі, йдеться в повідомленні, розміщеному на сайті МЗС Росії.
Айбек Смадіяров, речник міністерства закордонних справ Казахстану, відкинув зауваження Захарової. «Там стояла юрта. Отже, в чому проблема? Воно так і є. Допомога була надана», – сказав Смадіяров журналістам в Астані 11 січня, повідомляє «Радіо Вільна Європа».
Нагорняк сказав, що обмін між Захаровою і Смадіяровим підкреслює зростаючі розбіжності між Казахстаном і Росією через війну в Україні.
«Росія дуже ревниво ставиться до цього проекту, і їх пропагандистка Марія Захарова звернулася до МЗС Казахстану, але там дуже по-казахськи відповіли, що вони пишаються своїми юртами, і вони раді, що деякі з них є в Україні»
– сказав Нагорняк «Coffee or Die Magazine».
У січні 2022 року Зростання цін на газ спричинило смертоносні та протести по всьому Казахстану, за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Після прохання президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва про військову підтримку Росія направила війська для придушення заворушень у рамках розгортання Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), військового альянсу, що складається з шести пострадянських країн: Росії, Вірменії, Білорусі, Киргизстану, Таджикистану і Казахстану.
Січневі протести спонукали Токаєва дистанціюватися від політики свого попередника Нурсултана Назарбаєва. На хвилі повномасштабного вторгнення Росії в Україну Токаєв намагався віддалити свій уряд від війни, не надто антагонізуючи Москву.
«Цей конфлікт викликав дуже велике горе в нашому суспільстві. Це не залишило байдужим нікого в Казахстані, тому що ми маємо добрі стосунки як з Росією, так і з Україною»
– сказав заступник міністра закордонних справ Казахстану Роман Василенко німецькому виданню Deutsche Welle у жовтні.
За словами співробітника Фонду Карнегі за міжнародний мир Тимура Умарова, в Україні проживає понад 60 тис. етнічних казахів, а в Казахстані – близько 300 тис. українців.
Етнічні казахи складають близько 70% 19-мільйонного населення Казахстану. З цієї частки близько 70% не підтримують війну Росії проти України, згідно зі спільним опитуванням Київської школи економіки та Gradus Research, українського соціологічного агентства.
На конференції в Санкт-Петербурзі в червні Токаєв сказав Путіну, що Казахстан не визнає незалежність контрольованих Росією регіонів на сході України.
«Цей крок був широко розцінений як дуже навмисна і дуже публічна зневага до Путіна та російського вторгнення в Україну»
— повідомила Атлантична рада в листопаді, описуючи заяву Токаєва
Незважаючи на їхні розбіжності щодо війни, у листопаді Токаєв запевнив Путіна, що зв’язки між їхніми двома країнами залишаються міцними.
«Для Казахстану Росія є і завжди була стратегічним партнером»
— сказав Токаєв під час прес-конференції разом з Путіним у Москві
Окрім стимулювання українського опору, повномасштабне вторгнення Москви в лютому 2022 року також напружило зв’язки між Москвою та пострадянськими державами Центральної Азії, написав Умаров, стипендіат Карнегі, у статті від 23 грудня.
«Всього рік тому позиції Росії в Центральній Азії були настільки міцними, що навіть зростаюча присутність Китаю в регіоні не становила загрози»
– написав Умаров
«Все змінилося з вторгненням Росії в Україну. Кожною ракетою, яку він запускає по українських містах, Кремль знищує вплив Росії в усьому світі, перш за все на пострадянському просторі»
Повернувшись у київський парк Шевченка, 63-річний Перон сказав, що планує повернутися до юрти в суботу, 14 січня, щоб поспостерігати за урочистостями в день відкриття, які включатимуть традиційні казахські пісні і танці, а також щедру українську та казахську кухні.
«Росія живе минулим, ми живемо майбутнім, і це принципова різниця між нами»
– сказала Перон
«Ми пам’ятаємо СССР — стояли у величезній черзі, щоб отримати туалетний папір, пральний порошок, мило, гречку. Це було як у середньовіччі. Ми не так хочемо жити!»
Автор статті – Nolan Peterson/Coffee or Die Magazine
Оригінал статті – KYIV’S ‘YURT OF INVINCIBILITY’ HIGHLIGHTS KAZAKHSTAN–RUSSIA RIFT