Юрта (також устаріле «Кібітка») – переносне каркасне житло з повстяним покриттям у тюркських і монгольських кочівників.
Найбільш загальним значенням загальнотюркського слова jurt є народ, а також пасовища, родова земля. У киргизькій та казахській мовах слово “Ата-Журт” означає “Батьківщину”, синонім слова “Батьківщина”, дослівно: “народ батька”. У сучасній монгольській мові слово юрта синонімічно «вдома». У тувінській мові юрту називається “өг”, яке при додаванні “-бүле” складе слово “сім’я”. У киргизькій мові юрта називається «боз үй» — «сірий будинок», так як зазвичай повсть для юрти сірого відтінку, багато оброблені юрти вкриті більш дорогою білою повстю і називаються «ак үй» — «білий будинок», в казахській мові юрта називається «кііз үй», що у буквальному перекладі — «будинок із кошми».
Можливо, прообразом юрти за доби пізньої бронзи XII—IX століттях до нашої ери були житла андроновцев (*загальна назва близьких археологічних культур бронзової доби, XVI-XII століттях до н. е., що займали територію Південного Зауралля, півдня Західно-Сибірської рівнини, Казахстану, Алтайського Приоб’я, Кузнецької та Хакасько-Минусинської улоговин). Найдавніші візуальні зображення юрти (вірніше верблюдів, нав’ючених деталями юрти) дійшли на похоронних статуетках середини I тисячоліття н. е. із Північного Китаю. Різноманітний матеріал, що характеризує розвиток юрти з часів монгольських завоювань XIII століття, міститься в китайських, середньоазіатських, іранських і турецьких мініатюрах.

Влаштування юрти у тюрків і монголів дещо відрізняється. Туркменські юрти мають двостулкові дерев’яні двері. У казахських та киргизьких юртах замість дерев’яних дверей найчастіше використовується також і повстяний полог. Двостулкові дерев’яні двері були у татарських юртах 1920-х років. Казахські юрти нижчі за киргизькі через сильні вітри в степу. Монгольські, бурятські та тувінські юрти через прямі стельові жердини ще нижче. Деякі уявлення про мобільні житла стародавніх кочівників дають наскельні зображення.

Наразі юрти використовуються і для туристичного відпочинку. У цьому випадку вони можуть мати багате оздоблення.
Незважаючи на те, що класична юрта — це складна за конструкцією споруда, що має велику кількість деталей, сьогодні «юртою» можуть називати будь-яке примітивне переносне житло на каркасі з жердин, покрите шкурами або корою.
Юрта повністю задовольняє потребам кочівника через свою зручність та практичності. Вона швидко збирається і легко розбираэться силами однієї родини протягом декылькох годин. Юрта легко транспортуэться на верблюдах, конях чи автомашині, її повстяне покриття не пропускає дощ, вітер та холод. Отвір на куполі служить для денного освітлення і дозволяє користуватися осередком.

Основні частини юрти: кереге/канат (решітчасті складні стінки), уук/уик (жерди, складові купол), тюндюк/шанирак (коло на вершині купола, що скріплює жердини), ергенек (дверцята входу), кошма, що покриває всю споруду. Для формування ґратчастих стінок (керегу) використовується тасьма із сиром’ятної шкіри, звана «кок». Юрти монгольського типу (монгольські, бурятські, калмицькі та тувінські) мають пару підпірок по центру підтримки низького склепіння. Тюркські (киргизькі, казахські, башкирські, туркменські та каракалпакські) юрти обходяться без підпір за рахунок вищого склепіння. Юрта і досі використовується у багатьох випадках тваринниками Казахстану, Киргизстану та Монголії через свою практичність.

Особливістю юрти є те, що вона дозволяє легко регулювати освітленість та вентиляцію. Дим виходить через відкритий тундюк/шанирак – решітчасте коло/отвір у центрі стелі, не заповнюючи приміщення. Воно служить днем для освітлення, а вночі легко прикривається (достатньо потягнути аркан), що дозволяє зберегти тепло. У спеку можна підняти вгору бічні кошми, в такому випадку юрта легко провітрюється з будь-якої сторони крізь ґратчасті стінки (кереги), дозволяючи людям сидіти в прохолодній тіні, що обдувається.

Почесне місце в юрті (тор), куди садять дорогих гостей, розташоване прямо навпроти входу, поряд з гіркою зі скринь та постільних речей, що стоїть на підставці-жукаяку.
Казахська юрта, як правило, орієнтована по осі північ – південь. Вхід – з південного боку. У центрі юрти розташоване вогнище.

Зсередини юрта поділяється на дві половини. У монголів схід – жіноча, а захід – чоловіча. На чоловічій половині — ближче до дверей, тобто ближче до землі, знаходиться ліжко господарів. Тут розвішується зброя чоловіка, кінська упряж, талісмани. На жіночій — дівочій — ліжко нареченої — дочки господаря. Нижче – до дверей – посудна шафа, ступа для збивання кумису – символ достатку. Ця половина гостьова.
У сучасних умовах розвитку туризму в Центральній Азії багато народів розвивають юрточний туризм, наприклад, багато гостей Киргизії, Монголії та Казахстану можуть пожити деякий час у юртах кочівників. Цей вид відпочинку трансформувався в окремий напрямок туризму Джайлоо-туризм (один з нових видів туризму, влаштовуються в населених корінними народами важкодоступних місцях, де цивілізація практично не торкнулася, де немає електрики та мобільного зв’язку). У багатьох містах можна зустріти ресторани чи туристичні об’єкти зі стилізованими чи натуральними юртами.

У 2023 році юрти із Казахстану викроистали в Україні в якості пунктів обігріву для громадян під час блекауту від ракетних ударів російської федерації по енергетичній інфраструктурі України. Спільний Українсько-Казахський проект отримав назву “Юрта незламності“, в рамках якого встановлено шість юрт. Ідея проекту належить народному депутату України Сергію Нагорняку, реалізується за підтримки бізнесмена із Казахстану Даулета Нуржанова, та сприяння представників казахської діаспори в Україні.
Після встановлення казахських юрт в містах України, подія придбала великий резонанс у політичних колах та масмедія. Представник МЗС РФ Марія Захарова назвала цю акцію:
«Нанесення шкоди російсько-казахстанському стратегічному партнерству і союзництву»
М. Захарова
Наступного дня її казахстанський колега Айбек Смадіяров запевнив, що посольство Казахстану в Україні до встановлення юрти стосунку не має.
«Це ініціатива приватних казахстанських компаній. Заборонити їм не можемо. Самі зібрали, самі доставили, самі встановили, самі допомагають. Жодної проблеми у встановленні юрти ми не бачимо. Юрта — традиційне житло кочівників, воно легко збирається, екологічно чисте. Це ініціатива бізнесменів з надання допомоги українському народу. Ми не вважаємо за необхідне давати спеціальний коментар з цього приводу, оскільки не бачимо проблем у встановленні цієї юрти. Ми, навпаки, пишаємося, що в нас є юрта…»
— відповів Смадіяров
“Юрти незламності турбують російських чиновників більш ніж американські хаймарси”
Автор проекту – Сергій Нагорняк
Юрти незламності виконують функцію пункту обігріву, також в юртах переодично проводять різноманітні масові заходи, тренінги, майстеркласи для дітей та дорослих.